Мій дірявий язик 8)

На початку серпня я здійснила своє давнє бажання- проколола язик. Вже давно хотіла це зробити, але завжди щось заважало, то навчання, то робота, а зараз я вільна людина, тож вирішила спробувати :) 

Робила з анестезією, зовсім не боляче, як у стоматолога. Штангу на перший час треба брати велику, щоб якщо язик набрякне, вона його не здавлювала. Мій, доречі, взагалі не набрякав. Розмовляти спочатку дуже незручно, я не вимовляла майже усі літери, крім голосних :)) Це продовжувалось десь доби три, потім всі мої букви вже були зі мною :) Після проколу, як відійшла анестезія, було дуже боляче, я навіть прокидалась вночі. Ще перші три дні небажано їсти тверду їжу, і треба кожен раз після їжі полоскати рот (можна звичайною водою), ще я кожен раз чистила зуби. Заживає язик досить швидко, за тиждень вже можна нормально їсти, нічого не болить. Штангу можна змінювати через місяць, я поки ще хожу з великою стальною, а потім буду змінювати на меншу, бо з великою не зручно. Ще хочу поставити силіконову, бо вона не псує зубну емаль та не буде нагріватися від гарачої їжі, як стальна (це дуже неприємно!). 

Кілька фоток мене та язика на згадку :))

П.С. При розмові сережку не помітно, тож для роботи можна не виймати :)

Незалежність

Для мене свобода була завжди однією з найцінніших штук у житті. Свобода говорити те, що спадає на думку, свобода робити, що хочеш, свобода пересуватися по місту і країні. Якщо я несвободна, я відчуваю, наче мої руки зв'язані, наче я дика тварина, котру спіймали та тримають у клітці.  Але абсолютна свобода неможлива без незалежності. В нашому житті ми мов мотузками зціплені зв'язками залежності зі своїми батьками, супругами, дітьми, друзями, роботодавцями, колегами... Павутина соціальних зв'язків та обов'язків почала тиснути на мене, як ніколи раніше. Я дорослішаю, а свобода залишається моїм пріоритетом. Зараз я хочу незалежності понад усе, і тому я роблю дуже страшний для мене крок. Я вирішила переїхати жити до іншого міста, і це буде Львів. Мені дуже страшно і я хвилююся, тому що не маю там ні друзів, ні знайомих. Проте просто хочу спробувати. І дізнатися, як це- залежати тільки від себе. 

Всім свободи та незалежності!

І чарівна француженка для натхнення. 

Львів та те що біля нього

У Львові я провела багато часу, тож трохи уваги приділила і на Львівську область. Була у трьох замках : Золочивському, Підгорецькому та Олеському, найбільше сподобався, як не дивно, Підгорецький (дивно тому що в середину не пускають), там ще навпроти є дуже гарна католицька церква. Ще саме там можна побачити привид білої леді, з цього навіть зроблена атракція, привид я не бачила, але енергетика у підвалі справді негативна і довго бути там зовсім не хочеться. 

Ще я була у маленькому селі під Сколе, забула його назву. Коли я їхала до Ужгороду, бачила дуже красиві місця з поїзда, тож вирішила поїхати зі Львова автобусом. Їхати досить далеко, десь години 3-4. Дістатися назад теж не просто, я пропустила поїзд і чекала на автобус, бути самій у незнайомому селі ввечері біля дороги було досить... некомфортно, більше такого робити не буду :) Ще я думала, що автобуси вже можуть не ходити і мені доведеться ночувати десь під тином. Але все скінчилось добре і це було варте того. 

Я 100% міська дівчинка і мене причарували ці краєвиди та лелека на дротах... Я взагалі ніде не бачила стільки лелек! Це село подарувало мені відчуття спокою, ніби я знаходилась на краю Всесвіту, мої думки сповільнювались, всі проблеми залишались далеко у місті і сами себе вирішували. 

Отака була моя подорож на Західну Україну. Я бачила багато цікавого, вивчила нові слова та вирази, відчула, що то таке коли шмагають батогом по сідницях :) Я ще раз закохалась у Західну Україну і дуже хочу повернутися туди знов. 

Львів.

У Львові я була десь тиждень, може більше, тож мала достатньо часу зануритись в його атмосферу. У Львові я не перший раз, десь четвертий чи п'ятий, дуже люблю це місто. Останній раз я була взимку і було дуже холодно, а зараз було дуже спекотно :) Доречі, і в Ужгороді сонце дуже активне, і користуючись санблоком я всеж декілька разів згоріла. Погода змінюється дуже швидко, коли я вирішила сходити в Оперний, вдень було дуже спекотно та сонячно, але коли я вийшла з театру (2 чи 3 години минуло) був жахливий льодяний вітер, хмари і я ледве дісталась додому та дуже змерзла! 

Доречі, всім хто не був, раджу сходити в Оперний, я не великий поціновувач театру взагалі, особливо опери, та не пошкодувала, що пішла. Була на "Мадам Батерфляй", над сценою було табло з перекладом, тому все було зрозуміло. А опера чудова, мабуть співпала з моїм настроєм, дуже сподобалась. Не буду писати про сюжет, раджу побачити та послухати, тим більше, що квитки недорогі. 

А в перший день я взагалі пішла стрибати з даху 8миповерхівки, щоб прокинутись після поїзда :))) З початку весни я захоплююсь стрибками з даху і це неймовірне відчуття! Це як натиснути reset, стерти минуле і почати все з початку, з чистого аркушу. У себе в місті я стрибала з 16типоверхівки, чесно кажучи, це було легше, ніж з 8миповерхіки :)) Мабуть тому, що чим ближче до землі, тим реальніше все це... А ще у Львові мені здавалося, що мотузка буде закороткою і я впаду на землю :)) але все було добре :)) хоч і дуже страшно! 

А потім, після такого оптимістичного початку, я пішла на Личаківський цвинтар :) там дуже тихо, спокійно, добре думається. 

Тільки мені ця остання леді здається хтивою? Хочу собі таку на могилу, тільки без хреста :) 

Далі буде :)

Львів. Заклади.

Крім усього іншого, Львів багатий на цікаві заклади. Бути у Львові і не відвідати Криївку чи Мазох- неможливо. У Криївці я була багато разів, не треба лякатися концепту заклада, ніхто там медовухою силою не поїть та російськомовних не катує :) Кухня, на мій погляд, одна з кращих у Львові, особливо враховуючи ціник. Мій фаворит- вареники з картоплею і медовуха на трезв'яка (це чай на карпатських травах), ще дуже смачний штрудель з яблуками, хоча я там взагалі можу їсти скільки завгодно, бо все дуже смачне :) 

Всередини Криївка дуже заплутана і цими лабіринтами я так і не навчилася орієнтуватися, добре, що є вказівники. 

На поверх вище знаходиться Найдорожча ресторація Галичини або масонська ложа. Це перша квартира від сходів, на ній нема ні вивіски, ні жодних позначень. Двері відчиняє привітний літній чоловік, запрошує до себе у гості. Я потрапила у такую собі типову радянську кухню, навіть запах такий самий, як у дитинстві :)) На полках стоїть консервація, є клітка з папугою, десь у кутку- торба з картоплею, хазаїн може запропонувати допомогти йому її почистити :) А потім запрошує у спальню :) Спальнею виявляється розкішний ресторан, я такі бачила тільки у кіно :) Меню лякає цінами, але якщо маєте картку Локаль, то вам запропонують 90% знижку :) Їжа неймовірно смачна, а рахунок в мене вийшов десь на 80-100 гривень, досить дешево. 

В Ресторації м'яса та справедливості вагато м'яса і справедливості теж трохи є :)

Місцевий кат може замкнути вас у клітці, ще кожен вечір проходить страта ковбаси :) 

Ну а мій улюблений заклад у Львові- це, звісно, Мазох :))) Тільки там вас можуть з любов'ю відшмагати батогом по будь-якій частині тіла :) Особисто я дуже раджу це спробувати хоч раз, насправді, виглядає це більш боляче, ніж відчувається. Для шанувальників є декілька видів батогів, можна спробувати будь-який. Це непоганий спосіб спробувати щось нове, якщо дуже сподобається, можна придбати собі батіг для власного використання ( я так і зробила :))) )

По телеку показують нарізку з еротики та засідання Верховної Ради, мабуть останнє вважається жорсткою порнухою :) 

Крім закладів Локаль, мої фаворити- Фреска та французький ресторан навпроти церкви 

У наступній частині розповім по те, що варто побачити в околицях Львова, далі буде...