Ще я була у маленькому селі під Сколе, забула його назву. Коли я їхала до Ужгороду, бачила дуже красиві місця з поїзда, тож вирішила поїхати зі Львова автобусом. Їхати досить далеко, десь години 3-4. Дістатися назад теж не просто, я пропустила поїзд і чекала на автобус, бути самій у незнайомому селі ввечері біля дороги було досить... некомфортно, більше такого робити не буду :) Ще я думала, що автобуси вже можуть не ходити і мені доведеться ночувати десь під тином. Але все скінчилось добре і це було варте того.
Я 100% міська дівчинка і мене причарували ці краєвиди та лелека на дротах... Я взагалі ніде не бачила стільки лелек! Це село подарувало мені відчуття спокою, ніби я знаходилась на краю Всесвіту, мої думки сповільнювались, всі проблеми залишались далеко у місті і сами себе вирішували.
Отака була моя подорож на Західну Україну. Я бачила багато цікавого, вивчила нові слова та вирази, відчула, що то таке коли шмагають батогом по сідницях :) Я ще раз закохалась у Західну Україну і дуже хочу повернутися туди знов.
























Комментариев нет:
Отправить комментарий