Самотність та розради

Цікаво, що зараз я дуже гостро відчуваю самотність. Перебуваючи у відносинах, перебуваючи серед людей я відчуваю себе так само, як на безлюдному острові. Якось намагаюся себе розрадити, читаю книжки, плету. Останнє, що я прочитала, була книжка українських письменників- подружжя Дяченків "Долина совести"/ "Долина сумління". Це про одного хлопця, котрий мав особливу здібність, кожен, з ким він спілкувався досить довго, дуже сильно прив'язувався до нього та при розлуці відчував тяжкі страждання. Що тут казати, книжка мені сподобалася, раджу прочитати. Хоча кінець досить передбачуваний. Але історія цікава, незвична, читається легко, я вклалася за дві доби, читала потроху на роботі.
Ще я почала плести. Виявляється, це дуже заспокоює. А ще, виявляється, можна зробити досить гарні та теплі речі. Я сплела собі шапку та шарф, вони вийшли доволі позитивними, підіймають мені настрій :)